Вестибулярна сенсорна система служить для аналізу положення і руху тіла в просторі.
Це одна з найдавніших сенсорних систем, розвинутих в умовах дії сили тяжіння на землі.
Вестибулярна (гравітаційна) сенсорна система забезпечує сприйняття положень рухів тіла, необхідне для орієнтації у просторі.
І ця інформація є основою рівноваги у процесі виконання рухів.
У підтриманні рівноваги беруть участь руховий, зоровий аналізатори й аналізатор тактильного чуття.
Якщо у дитини підвищена вестибулярна чутливість, то:
вона уникає дитячі майданчики, качелі, драбинки, бордюри, каруселі;
вона не любить ліфти, ескалатори, велосипеди,самокати, нерівні поверхні;
вона боїться висоти, падіння, якщо навіть немає загрози;
вона боїться стрибати, балансувати на одній нозі, особливо з закритими очима;
вона боїться навичок, що потребують гарної рівноваги (бордюри, сходи).
Якщо у дитини знижена вестибулярна чутливість, то:
вона знаходиться в постійному русі;
вона любить, щоб її підкидали вгору;
вона може бігати, кружляти годинами, не відчуваючи при цьому головокружіння;
вона постійно стрибає по меблях, на батуті, перевертається до гори ногами;
вона любить гойдатися на гойдалках, як найдовше;
вона постійно біжить, підстрибує, підскакує коли сидить, розгойдується усім тілом, трясе ногою або головою.
Як допомогти гіпочутливій вестибулярній системі?
працювати в підвісному обладнанні (гамак, гніздо, платформа, «вертоліт»);багато ігор на обертання («сосиска в тісті», тунель, що обертається);ігри, що передбачають часту зміну положення голови;балансувальні тропи, полусфери, моторні доріжки, балансуючі стільці;ігри, що передбачають часту зміну напрямку та швидкості руху.
Спостерігайте за дітьми, допомагайте їм у сприйнятті світу. І буде вам щастя.Логопед Олександра Багмут
