Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) – складне мовленнєве порушення, при якому у дитини з нормальним слухом та інтелектом порушуються усі компоненти мови: лексика, фонетика, граматика. Мовленнєвий недорозвиток може бути виражений в

Алалія – тяжке порушення мовлення, відсутність або недорозвиток мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична,

Ринолалія – порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого аппарату. При ринолалії артикуляція звукі відрізняється від норми. Так, при нормальній фонації у дитини під час вимови усіх (крім

Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Це важкий розлад усієї мовленнєвої діяльності. При дизартрії порушується не тільки звуковимова майже усіх груп звуків,

Артикуляція звуку • губи набувають положення наступного голосного звука; • зуби злегка розкриті; • широкий кінчик язика піднятий до верхніх альвеол та вібрує в інтенсивному струмені повітря; • бічні краї

Артикуляція звуку Л: • губи набувають положення наступного голосного звука; • зуби злегка розкриті;· звужений кінчик язика упирається у верхні різці або альвеоли; • корінь язика піднімається до м’якого піднебіння;

Артикуляція звуку Ш: • губи трохи витягнуті вперед; • зуби злегка розкриті; • широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину; • бічні краї язика притиснуті до

Артикуляція звуку С: • губи розтягнуті в посмішку; • зуби розкриті на декілька міліметрів трохи оголені; • широкий кінчик язика за нижніми зубами; • спинка язика піднімається до твердого піднебіння,

Звук [п] • верхня і нижня губа зімкнені; • язик спокійно лежить у ротовій порожнині або набуває положення наступного голосного звука; • м’яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; •

Якість різних приголосних залежить від умов їх творення. В українській мові приголосні характеризують і класифікують за такими ознаками: 1) за участю голосу і шуму в їх творенні (тобто за роботою