По-перше, дитина повинна вміти наслідувати і орієнтуватись на дорослого.Дуже добре емоційно зближують пальчикові ігри.
ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ.Цей пальчик – маленький, (загинаємо мізинчик)
Цей пальчик – слабенький, (загинаємо безіменний пальчик)
Цей пальчик – довгенький, (загинаємо середній пальчик)
Цей пальчик – сильненький, (загинаємо вказівний пальчик)
Цей пальчик – товстун, (загинаємо великий пальчик)
Ну а разом – кулачок!
Щоб розмовляти, дитина має розрізнювати немовленнєві звуки.ІГРИ НА СЛУХОВИЙ ГНОЗИС.Беремо дві іграшки і два музичні інструмента.
Просимо дитину послухати .
Слухай: Так грає лисичка (дзвіночок).
А так грає вовк (маракас).
Закриваємо ширмою. Хто грає?
Щоб розмовляти, дитина має відчувати.ІГРИ НА ТАКТИЛЬНЕ ВІДЧУТТЯ.В торбику (мішечок, пакет, рюкзачок) ховаємо предмети, які на початковому етапі мають кардинально відрізнятися формою і структурою ( спонжик, пластикова баночка, гумовий м’ячик, дерев’яний кубик, гудзик).
Перед тим, як заховати, даємо дитині обстежити їх. Після того, просимо дістати із торбинки конкретний предмет і дитина має його відшукати на дотик.
Щоб розмовляти, дитина повинна орієнтуватися в своєму тілі.ІГРИ НА СХЕМУ ТІЛА.На папері малюємо силует дитини. Обводимо певну частину тіла:
Покажи, де у тебе це? (Рука)
Покажи, де у тебе це?
(Нога)
Якщо дитині це не складно, то ускладнюємо, і відмічаємо більш конкретні частини (плече, лікоть, коліно, лоб, брова).
Щоб розмовляти, дитина повинна цілеспрямовано володіти своєю артикуляцією.А володіння артикуляцією починається з тіла.
Тому розвиваємо праксис через
МОТОРНІ ПРОГРАМИНаприклад:
Присіли – вимовляємо “І”
Випрямились – вимовляємо “ДУ”
І так усю моторну доріжку, яку ви побудували.
Шукайте шляхи, і буде вам щастя!Логопед Олександра Багмут
