«Звук та буква Ж» продовжує серію розвиваючих відео «Вчимося з Балакушею» з підготовки до школи та навчання грамоти.
Після того як дитина засвоїла голосні звуки, починаємо знайомство з приголосними. Дитина вже знає, що людина вимовляє різні звуки за допомогою голосу, язика, губок та зубок. Але тепер слід пояснити дитині, що при вимові звуків різні органи артикуляції (язик, губи, зуби) створюють певні перешкоди (губки стискаються – при вимові звуків [п], [м], [б], язик торкається зубів – при вимові [т], [д], [н] тощо, таким чином ми вимовляємо приголосні звуки. Через ті перешкоди, що трапляються під час вимови приголосних, на відміну від голосних, ми не можемо їх проспівати. Починати знайомство з приголосними звуками слід з приголосних раннього онтогенезу – [м], [п], [б]. Вимовляйте звуки коротко та чітко, звертайте увагу дитини на артикуляцію, пропонуйте дивитися в дзеркало при вимові звуків, щоб дитина не лише відчула, а ще й побачила, яким чином відбувається вимова того чи іншого звука. Тепер під час порівняння вимови голосних та приголосних, дитина відчує різницю та в неї починає формуватися поняття про приголосні звуки української мови. Також не забувайте, що спочатку слід дати дитині поняття про звук, а вже потім про букву. Дитина має засвоїти, що звук – це те, що ми вимовляємо та чуємо, а буква – це позначення звука, те що ми бачимо і пишемо. Зверніть увагу також на те, що дітям дошкільного віку доцільніше називати букву , як звук – [п], а не «пе», [м], а не «ем». Нагадую, що заняття з ознайомлення дітей зі звуками та буквами мають бути послідовними та систематичними.
Навчаємось граючись
Автор Олена Юрчук.