Імпресивне vs експресивнe мовлення: розуміння та висловлювання



Різниця між імпресивним та експресивним мовленням зводиться до розуміння почутого та особистого висловлювання. Імпресивне мовлення передбачає слухання, розуміння,  а експресивне – висловлювання. Ці два слова, мабуть, є найкоротшими і найбільш вживаними визначеннями для пояснення експресивного та імпресивного мовлення.

Мовлення – це процес добору та використання різних засобів мови для спілкування з іншою людиною. Мова є засобом спілкування, а мовлення – сам процес спілкування.  Мовлення передбачає  вербальне спілкування за допомогою слів, синтаксичних конструкцій, інтонацій, а також часто за допомогою невербальних засобів (жестів, міміки тощо). Ми використовуємо мовлення, щоб зрозуміти навколишній світ і передати свої думки та почуття. Спочатку дитина вчиться розуміти звернене мовлення, а вже згодом починає говорити самостійно. Це основа імпресивного та експресивного мовлення.

Імпресивне мовлення

Важливим компонентом імпресивного мовлення є слухання, але ж крім того  це ще й розуміння інформації, поданої різними способами, наприклад, звуками та словами, рухами і жестами, знаками та символами. Часто діти засвоюють елементи імпресивного мовлення швидше, аніж експресивного. Через це наш  пасивний словниковий запас (слова, значення яких ми розуміємо, але часто не вживаємо), як правило, більший, ніж активний словник (той що ми використовуємо щодня у повсякденному житті).

Як сформувати імпресивне мовлення?

Завдання що пропонуються дітям з метою розвитку імпресивного мовлення можуть включати:

1. Виконання простих, а згодом  і багатокрокових інструкцій (наприклад, «Візьми ляльку», «Дай татові м’яч», «Візьми свою іграшку та поклади її на стіл», «Встань, відсунь стілець,  підійди до дверей та постукай»).

2. Відповіді на запитання для розуміння (хто/що/де/чому) на основі малюнка чи розповіді. Наприклад, «Хто розчісує/кого розчісує/чим розчісує?» або «Хто біг, кого зустрів, куди пішов?»

3. Збагачення  словникового запасу іменниками(«Покажи яблуко, ключ, ліжко»), дієсловами («Покажи, хто іде, стрибає, летить, біжить, стоїть»), прикметниками («Покажи, що велике, холодне, жовте, тверде, високе»), прислівниками («Покажи, хто близько, далеко, вгорі, внизу»), прийменниками («Покажи, хто сидить на дереві, під деревом, за деревом, біля дерева»)

4. Формування здатності розуміти та  розрізняти граматичні форми («Покажи, де ложка, а де ложки» – множина іменників. «Покажи, де м’яч, а де м’ячик» – зменшено-пестливі слова. «Хто взуває туфлі, а хто взув?» – доконаний і недоконаний вид дієслів тощо)

5. Розвиток розуміння коротких розповідей,  віршів, казок.

Експресивне мовлення

Експресивне мовлення – це наша здатність передавати свої думки та почуття за допомогою слів, жестів, знаків та символів. Мовлення є основною формою спілкування, але є й інші не менш ефективні види спілкування. Сюди входить і мова жестів, система обміну зображеннями, використання пристроїв, що генерують усне або писемне мовлення.

Що таке навички експресивного мовлення?

Навички експресивного мовлення в цілому означають правильне використання засобів мови, щоб ефективно передавати те, що ми думаємо та включають в себе:

Навички звукового та інтонаційного оформлення висловлювання, що  відповідають нормам мовлення.

Використання відомих нам слів – наприклад, позначення предметів та  дій, опис об’єктів, тобто активне використання словникового запасу.

Граматику – вибір правильних граматичних форм, що відповідають закономірностям мови. Наприклад, використання минулого часу, щоб відобразити те, що сталося вчора або використання жіночого чи чоловічого роду, щоб передати слухачу про кого саме ми повідомляємо і т.д.

Структуру речення – розстановка слів в певному правильному порядку та зв’язок слів у реченні.