Нещодавнє дослідження виявило, що розмови з немовлям у співочих тонах можуть допомогти дитині навчитися складати слова. Діти 6-8 місяців реагували на “дитячі” звуки рухами губ і язика. Вважається, що це ознака того, що вони намагалися підготуватися до вимови.
Розмовляючи “по-дитячому” ми використовуємо справжні слова, вимовляючи їх затяжним і співочим тоном. Нове дослідження стверджує, що розмова з дитиною високими, співучими тонами може допомогти їй навчитися складати слова. Дослідники з Університету Флориди виявили, що немовлята у віці від шести до восьми місяців реагують на звук “розмови по-дитячому” “видимим рухом губ і язика”, а це потенційна ознака того, що вони намагаються підготуватися до мови. Тому, коли батьки видають себе за дитину, розмовляючи зі своїми немовлятами, вони можуть допомогти їм швидше навчитися говорити.
У “розмові по-дитячому” використовуються правильні слова, але вони вимовляються затяжною та перебільшеною пісенною інтонацією, як правило, вищим тоном. Коли батьки дитини розмовляють зі своїми немовлятами, вони, можливо, допомагають їм навчитися вимові, повідомляють дослідники з Гейнсвілля, штат Флорида.
Вже відомо, що те, як ми інстинктивно говоримо з немовлятами, допомагає їм зрозуміти, що ми говоримо. Тепер нове дослідження показує, що ці “розмови по-дитячому” також допомагають дітям навчитися говорити. Це була раніше невідома вигода, стверджують автори дослідження.