Більшість затримок мовлення просто відображає той факт, що діти починають говорити у різному віці. Більшість затримок мовлення не пов’язані з аутизмом і не є приводом для занепокоєння. Насправді, 95% дітей із затримкою мовлення не мають аутизму. З іншого боку, 100% дітей з діагнозом аутизм мають затримку мовлення.
Окрім аутизму, є ще умови, які також викликають затримку або труднощі в мовленні. Діти вчаться говорити, слухаючи мову, тому порушення слуху або глухота можуть вплинути на розвиток мови дитини. Перевірка слуху є важливим першим кроком у з’ясуванні основних причин затримки мовлення.
Деякі діти народжуються з незначним дефектом ротової порожнини, короткою вуздечкою язика. Вуздечка з’єднує язик з піднебінням. У дитини з короткою вуздечкою можуть виникнути проблеми з чіткою розмовою. Цей дефект легко усувається за допомогою невеликої операції, яку можна зробити дитині будь-якого віку.
Іншою досить рідкісною причиною затримки мовлення є вибірковий мутизм. Це означає, що дитина вирішує не говорити, часто в певних умовах. Наприклад, дитина може говорити вдома, але не в школі чи деінде. У деяких випадках дитина розмовляє лише з однією людиною або одним із батьків. Вибірковий мутизм – це не просто сором’язливість. Схоже, що корінням цього є тривога, і це піддається лікуванню.
Варто також зазначити, що діти, які живуть у будинках, де розмовляють двома чи більше мовами, можуть розвинути мовлення пізніше, ніж діти, які чують лише одну мову. Це не проблема. Я закликаю батьків, які розмовляють двома мовами, розмовляти зі своїми дітьми цими мовами. Знання кількох мов буде перевагою для дітей пізніше.